ЛАСТІВЧА́ЧИЙ, а, е, діал. Ластівчин. Інша хата прилипла до скали, як ластівчаче гніздо під стріхою (Свидн., Люборацькі, 1955, 146).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 452.