ЛА́ТТЯ, я, с., рідко. Старий, полатаний одяг. Як його веселою бути, коли дрантя та лаття покриває молоде тіло? (Мирний, IV, 1955, 249).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 455.