ЛАУРЕА́Т, а, ч. Звання, яке надається за видатні досягнення в галузі науки, мистецтва і т. ін., а також особа, удостоєна цього звання. В числі лауреатів Ленінських премій — вчені, наукові працівники, інженери і робітники вугільної промисловості (Рад. Укр., 22, IV 1957, 1); Академік Д. В. Скобельний вручає О. Є. Корнійчуку золоту медаль і диплом лауреата Міжнародної Ленінської премії "За зміцнення миру між народами" (Літ. газ., 6.ІХ 1960, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 455.