Лахмануватий, а, е.
1) Медленно ходящій. Лахмануватий віл. Черк. у.
2) Оборванный; состоящій изъ лохмотьевъ.
3) Косматый.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 348.
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Лахмануватий, а, е.
1) Медленно ходящій. Лахмануватий віл. Черк. у.
2) Оборванный; состоящій изъ лохмотьевъ.
3) Косматый.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 348.