ЛА́ЦНО, присл., діал. Добре (у 1, 3 знач.). Лацно на сім світі, що хотіти, те чинити (Номис, 1864, .№ 1334); — Лацно тобі, коли тато здоровий гарув вдень і вночі (Ков., Світ.., 1960, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 456.