ЛЕ́ВОВИЙ, а, е. Те саме, що леви́ний. Стала лисиця наближатися до левових палат, аж звідти лев грізно ричить (Укр.. казки, 1951, 57); От на фіранці з’явилась тінь Коваля з пляшкою в руках. Велика, тепер темна, а не сива шевелюра його нагадує левову гриву (Собко, Срібний корабель, 1961, 70).
◊ Ле́вова ча́стка (па́йка і т. ін.) — те саме, що Ле́вина ча́стка (до́ля і т. ін.) (див. леви́ний).- Левову частку в ньому [бюджеті Західної Німеччини], як і раніше, становитимуть витрати на гонку озброєнь (Рад. Укр., 14.1 1962, 1); В умовах експлуататорських формацій левову пайку того, що створюється енергією і розумом трудящих, привласнюють пануючі класи (Ком. Укр., 4, 1963, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 459.