ЛЕДАЩИ́ЧКА, и, ж. і ч. Зменш.-пестл. до ледащи́ця. — З мене вже впрям ледащичка стала (Вовчок, І, 1955, 158); Нечипорів батько па був собі велика ледащичка: спився і звівся нінащо (Кв.-Осн., II, 1956, 101).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 467.