ЛЕ́КТОРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ле́ктор. Прийшов з лекторського бюро доповідач і прочитав лекцію про міжнародне становище (Донч., V, 1957, 391); Науковий і педагогічний талант О. І. Білецького, його неабиякий лекторський хист зробили його одним з найавторитетніших керівників дослідницької роботи (Рад. літ-во, 18, 1955, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 473.