ЛЕКТРИ́СА, и, ж., заст. 1. Жін. до ле́ктор.
2. Жінка, обов’язком якої є читання вголос кому-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 473.
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
ЛЕКТРИ́СА, и, ж., заст. 1. Жін. до ле́ктор.
2. Жінка, обов’язком якої є читання вголос кому-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 473.