ЛЕНДЛО́РД, а, ч. Крупний англійський землевласник, який здає землю в оренду фермерам. Майже всі землі в Ірландії були захоплені і поділені між англійськими аристократами — лендлордами (Нова іст., 1956, 172); Вівці — лендлорда, і гори, й поляни, — Є так, було так… Чи буде й навік? (Бажан, Роки, 1957, 204).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 476.