ЛЕСТУ́Н, а́, ч., заст. Той, хто любить лестити. Поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 479.