ЛИВНИ́К, а́, ч. Канал, по якому під час виробництва литва розплавлений метал надходить у ливарну форму. Кожний ливник важить 300 грамів, а він запропонував довести його вагу до 175 грамів (Веч. Київ, 26.IX 1958, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 483.