ЛИМАРЕ́НКО, а, ч., розм. Син лимаря. У перетику ходила По опеньки, Лимаренка полюбила Молоденька (Шевч., II, 1953, 140).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 485.