ЛИМОНА́Д, у, ч. Прохолодний кисло-солодкий напій, у склад якого входить сік лимона або інших фруктів чи ягід. А саме найкраще — то лимонад: скляний великий кухоль, а в ньому палає цілий Везувій! (Коцюб., II, 1955, 241); Біля одного рундучка Петру скинув з плеча клунок, видобув.. монету і всмак напився лимонаду (Чаб., Балкан. весна, 1960, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 486.