ЛИМПА́Ч, у́, ч. Необпалена цегла з глини з домішкою соломи або інших органічних речовин; саман. На півдні Української РСР саман мав назву "калиб", а на південному сході — "лимпач" (Жилий буд. колгоспника, 1956, 182).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 486.