ЛИСТІ́ВКА, и, ж.
1. Поштова картка, іноді з малюнком з одного боку, для відкритого листа. Біля газетного кіоска хлопець і дівчина роздивлялися листівки з портретами кіноартистів (Рибак, Час.., 1960, 107); // Лист, написаний на відкритій поштовій картці. Останнього дня перед від’їздом надійшла заблукана, спізнена листівка від Івонка (Вільде, Б’є восьма, 1954, 134).
2. Друкований або рукописний листок із злободенним, агітаційним змістом. Парторг батальйону приніс екстрений випуск листівок про подвиг Самійла Поліщука (Гончар, І, 1954, 29); В цей час понад самою школою прогув літак і закидав листівками всі хати, городи, вигін (Довж., І, 1958, 383).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 492.