ЛИЦЕЗРІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., перех., заст., ірон. Споглядати, бачити кого-, що-небудь у безпосередній близькості. Виходячи вчора з господи обозного, Оникій Бевзь уперше лицезрів красуню Роксолану (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 161).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 501.