Ло́бурь, ря, м. Неотеса, болванъ, грубый человѣкъ, дубина. Харьк. Ув. Лобуряка. Г. Барв. 240. Лобури́сько.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 373.
Що oзначає слово - "лобурь"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.