ЛОЗА́Н, а́, ч., заст. Лоза (у 1 знач.). Ох, те жито — панське жито, А гаї шумлять над нами Лозанами дошкульними (Сам., І, 1958, 136).
◊ Надава́ти лозані́в кому — побити лозиною кого-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 541.