ЛОТОФА́Г, а, ч. У грецькій міфології — людина, яка, харчуючись плодами лотоса, забувала про минуле. Може, де й справді на світі живуть лотофаги щасливі? (Рильський, І, 1960, 185).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 550.