ЛОША́ЧИЙ, а, е. Належний лошаті. Лошачі маленкі вустонька ніжно за дійку тягнуть і причмокують (Вишня, І, 1956, 123).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 550.