ЛОЯ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім до лоя́льний. Правління спілки, до якого входили і Пантелеймон Петрович й штейгер Варивода, полохливо додержувалося лояльності в економічних питаннях (Панч, І, 1956, 467); Обов’язок господаря змушує Валентина Модестовича хоч би й до удаваної лояльності (Шовк., Інженери, 1956, 313).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 551.