Лучни́ця, ці, ж.
1) Смолистое сосновое дерево. Вх. Зн. 34.
2) Родъ факела изъ смолистаго дерева, употребляемый при багреніи рыбы. Шух. І. 223.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 383.
Що oзначає слово - "лучниця"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.