ЛЬОНЕ́ЦЬ, нцю́, ч. Те саме, що льоно́к1. Він тоді зорав колгоспу Усю площу під льонець (Укр.. думи.., 1955, 402).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 585.