ЛЬОТО́К, тка́, ч. Отвір у вулику, через який літають бджоли. Вулики для бджіл роблять легкі, з верхнім і нижнім льотками (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 51); На "прохідній" кожного вулика коло льотка жвавий рух: одні бджоли залітають, другі вилітають (Кол., Терен.., 1959, 108).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 586.