ЛЮ́ДОВИЙ, а, е, діал. Народний (у 4 знач.). Дуло було.. покрите багатим орнаментом в стилю босняцьких людових виробів (Фр., VI, 1951, 474); На обід ходив Демидів від кількох літ до людової кухні, де харчувались різнородно одягнені люди (Мак., Вибр., 1954, 56).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 569.