ЛЮДОЖЕ́РНИЙ, а, е. Те саме, що людожерський. О. Телесницький уже бігав по класі, розмахуючи кровавою паличкою, і шукав нової жертви для свойого людожерного гумору (Фр., IV, 1950, 231); * Образно. За що жереш Іспанію ти, людожерний роде? (Тич., І, 1957, 284).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 569.