ЛЮ́ДОНЬКИ, ньок, мн. Пестл. до лю́ди 1, 2. [Мотря:] Багато корівок пригнали, та людоньок мало. Хоч би ж половина повернулася (Мороз, П’єси, 1959, 15); — Люди, людоньки, — плачуть жінки, це ж ми проти наших ..окопуємося (Ів., Таємниця, 1959, 64).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 569.