ЛЮКС1, а, ч., фіз. Практична одиниця освітленості, яка дорівнює рівномірній освітленості 1 м2 площі 1 люменом світлового потоку. Мінімальною нормою освітлення місць для читання є 75 люксів (Шк. гігієна, 1954, 142).
ЛЮКС2, а, ч. Позначення чого-небудь надзвичайно розкішного, вигідного, доброякісного. — Де ж мені вас посадовити в такій тісноті? Ага! Я вас у кабіну. Люкс, тишина і ніхто в рот не заглядатиме (Кучер, Трудна любов, 1960, 258).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 571 - 572.