ЛЮТЕРА́НИН, а, ч. Той, хто сповідує лютеранство. По Люблінській унії заведено в Польщі закон єзуїтів, котрі взяли на себе .. — привернути всіх лютеран ..до римського католицизму (Фр., XVI, 1955, 415).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 573.