ЛЯГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ляга́ити 1 — 2. Любий Михайлику!..Починаю з лягання спати, бо се теж момент цікавий: людина розбирається, лягає і вкривається, але не одіялом, а грубою периною (Л. Укр., V, 1956, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 576.