ЛЯ́ПКА, и, ж., розм. Пляма від чого-небудь. Велика ляпка просто на обгортці [зошита] неприємно вразила директора (Донч., II, 1956, 350).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 581.