ЛЯСКОТІ́ННЯ1, я, с. Дія за знач. ляскоті́ти1 і звуки, утворювані цією дією.
ЛЯСКОТІ́ННЯ2, я, с. Дія за знач. ляскоті́ти2 і звуки, утворювані цією дією. Вона.., не бажаючи поступитись перед кимсь пріоритетом пильності, глушила своїм ляскотінням усіх (Баш, Надія, 1960, 217).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 582.