ЛЯ́ШЕНЬКИ, ів, мн., іст., зневажл. Поляки. [Кобзар:] Становили ляхи дубовії хати — Прийдеться ляшенькам в Польщу утікати (Сам., II, 1958, 67).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 583.