ЛІВКУТО́М, присл., діал. Лівою рукою. — Ах ти, тумане, а ти як крейду держиш? Лівкутом будеш писати, га? (Фр., І, 1955, 241).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 507.