ЛІВОБЕРЕ́ЖЖЯ, я, с. Лівий берег річки. Тепер вони виразно бачили високі кручі лівобережжя з білими стежками, що крутилися від самої води до перших хат (Петльов., Хотинці, 1949, 29); // Земельний простір, який прилягає до лівого берега, розташований за лівим берегом річки. Лівобережжя підходить до Дніпра низиною, високий правий берег бовваніє за рікою, мов далекі гори (Ю. Янов., II, 1954, 233).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 507.