ЛІКЕ́Р, у, ч. Солодкий, ароматний міцний спиртний напій. Стіл був заставлений.. різного рода винами, лікерами та купами закусок (Фр., І, 1955, 318); Бурштиново-жовтий, густий, схожий на олію лікер золотився в маленьких чарках (Собко, Запорука.., 1952, 58); * У порівн. Другу чарку [горілки] вона вже ніби цідила через губи, наче солодкий лікер (Н.-Лев., IV, 1956, 341).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 514.