ЛІКНЕ́ПІВСЬКИЙ, а, е, іст. Стос. до лікнепу. Чумак глянув і посміхнувся: з-за плечей подруг висовувалась голова Пріськи Затірки, його лікнепівської учениці (Речм., Весн. грози, 1961, 126).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 514.