ЛІКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. лікува́ти і лікува́тися. Хворий повинен беззастережно вірити своєму лікареві — це вірно, це одна з передумов успішного лікування (Шовк., Людина.., 1962, 86); — Лікарська комісія запропонувала нашому голові колгоспу негайно виїхати на лікування. (Кучер, Трудна любов, 1960, 486).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 514.