ЛІМУЗИ́Н, а́, ч. Легковий автомобіль із закритим кузовом. Перед віллою зупиняються чорні блискучі лімузини (Галан, Перед лицем фактів, 1949, 32); Побачили б ви, на якім лімузині Від станції мчався я, степу орач! (С. Ол., Вибр., 1959, 63).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 515.