ЛІНИ́ВСТВО, а, с. Те саме, що ліни́вість. Видно, прогнала жінка його за лінивство, за грубіянство, хоч він нікому й не признається (Барв., Опов.., 1902, 500); — В лінивстві та в теплі чорти з блохами плодяться (Козл., Ю. Крук, 1957, 360).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 517.