Що oзначає слово - "ліс"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЛІС, у, мн. ліси́, і́в, ч.

1. Велика площа землі, заросла деревами і кущами. Пішов Дідок у ліс по дрова (Гл., Вибр.,1951, 87); Якийсь хижий птаха пронизливим криком вилетів з лісу (Тулуб, В степу.., 1964, 218); Регочеться мій друг, і луна йде коридорами, як у лісі (Ю. Янов., II, 1958, 40); // Дерева, які ростуть на такій площі. З одного боку нависла гора кам’яна над хаткою, поросла лісом (Вовчок, І, 1955, 288); — Ні, Микуло, — заперечив Ант. — На лови йду сам, ви з Вістою ліпше ідіть випалюйте ліс (Скл., Святослав, 1959, 8); * У порівн. Садок на волі розрісся, мов ліс (Мирний, IV, 1955, 16); // Певна ділянка такої площі. Жив на Ганчарівці хазяїн заможний.. Було й поле, був і ліс (Кв.-Осн., II, 1956, 311); За селом лежали під снігом грунти і ліси пана Стадницького (Стельмах, І, 1962, 142); // чого, перен. Велика кількість, багато (високих предметів). У вікна дивились грядки капусти і ліс кукурудзи (Коцюб., II, 1955, 217); Ліс очерету хилиться п’яний, Дивиться мрійно у воду (Рильський, І, 1960, 113); Олексій Максимович висунувся з вікна і теж ще здалеку замахав рукою у відповідь на цілий ліс радісно піднятих рук (Баш, На берегах.., 1962, 28).

◊ За дере́вами [й] лі́су не ба́чити (не ви́дно) див. де́рево; Ліс лі́сом — дуже густий, високий. Хліб налився, Ліс лісом трава… (Дн. Чайка, Тв., 1960, 220); Те́мний ліс — про що-небудь незрозуміле, заплутане або невідоме. Чужа душа — темний ліс, каже прислів’я. Але ні, є душі прозорі, як кришталь (Перв., Невигадане життя, 1958, 214); Надруковані в різні часи і різними мовами — німецькою, угорською, румунською, — ті карти являли собою темний ліс (Гончар, III, 1959, 385); У ліс диви́тися — будучи незадоволеним своїм місцем, прагнути його покинути. Вовка як не годуй, а він усе в ліс дивиться (Укр.. присл.., 1955, 157); — Ах ви ж, казанські сироти! Земство вас виховує, годує, зодягає, а ви все в ліс дивитесь? (Гончар, Таврія, 1952, 77); Щось [вели́ке] у лі́сі здо́хло — сталося щось незвичайне. Треба, щоб у лісі щось дуже велике здохло, щоб ми помирились! (Н.-Лев., II, 1956, 12).

2. тільки одн. Зрубані дерева як будівельний та ін. матеріал. На надвірну комору.. дубового лісу купи: нехай лежить та висихає (Шевч., VI, 1957, 217); [Семен:] Ходім краще та взнаємо, де поставлять наші вагони з лісом (Мороз, П’єси, 1959, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 522.