ЛІСІВНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до лісівни́к і лісівни́цтво. — Така вже наша доля лісівнича (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 193); Дорослі дерева цих видів [горіха].. мають добрі лісівничі властивості (Колг. Укр., 9, 1960, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 523.