ЛІТА́К, а́, ч. Апарат з двигуном і нерухомими крилами, пристосований для літання. Всі літаки мають спеціальні прилади, які по атмосферному тиску показують, на якій висоті над рівнем океану знаходиться літак (Фіз. геогр., 5, 1956, 85); Дівчина-пілот над рідною землею веде стрімкий літак у мрійну далечінь (Сос., II, 1958, 80).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 527.