ЛІ́ФЧИК, а, ч.
1. Предмет дитячої або жіночої білизни, який облягає груди. Вона швидко натягла панчохи, взула черевички і наділа ліфчик (Забіла, Катруся.., 1955, 4); Лукерка.. прала всякий дріб’язок: занавіски, ліфчики, рушники (Тют., Вир, 1964, 127).
2. Зменш. до ліф.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 532.