М’ЯКШИ́ТИ, шу́, ши́ш, недок., перех.
1. Робити м’яким або м’якшим; зм’якшувати, пом’якшувати. Сей вітер м’якшить сніг. М’якшить суху ріллю на полі (Сл. Гр.); // Розминати. М’якшити губку для кресала.
2. перен. Робити лагіднішим, чутливішим; розчулювати. М’якшити серце.
3. перен. Зменшувати силу, ступінь вияву чогось; послаблювати. Калган-корінь м’якшив гіркоту горілки (Рибак, Помилка.., 1956, 247).
4. лінгв. Надавати м’якості вимові приголосних; палаталізувати. И, а також Е, як правило, попередніх приголосних не м’якшать (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 162).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 838.