М’Я́КІСТЬ, кості, ж. Якість і властивість за знач. м’яки́й. Аркадій Петрович.. старався нічого не думать і тільки вдивлявся в таємничу глибінь густих зарослів жита, тільки чув під ногами ніжну м’якість межі (Коцюб., II, 1955, 393); Щоб одержати смачний узвар, необхідно зварити до м’якості, але не переварювати, всі фрукти і ягоди, які входять до його складу (Укр. страви, 1957, 277); — Вчіть ви мене, пані, нашої прегарної мови й пісні, вчіть з усією її чудовою м’якістю й музикальністю (Коб., III, 1956, 350); Навколо була така дивна первозданна тиша, такий спокій, така ніжна м’якість звуків (Тют., Вир, 1964, 110); Їм [малюнкам Г. Польового] притаманна м’якість і живописність (Мист., 6, 1965, 18); Мене звинувачували у злочинній м’якості, лібералізмові (Мушк., Серце.., 1962, 229); В істерико-патріотичних піснях знайшли своє відображення важливі, провідні риси характеру українського народу: його безмежна відданість батьківщині, волелюбність, мужність, героїзм і разом з тим м’якість і теплота (Нар. тв. та етн., 1, 1962, 50).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 837.