МАГІСТРАТУ́РА, и, ж.
1. У деяких країнах Західної Європи та в дореволюційній Росії — судове відомство; члени цього відомства.
2. іст. Збірн. до магістра́т 2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 590.