МАГІ́ЧНО. Присл. до магі́чний 2. — Він тебе поважає. Ота записка, що ти мені написав, подіяла на нього просто магічно. Одразу мене прийняв і все влаштував (Кучер, Голод, 1961, 96).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 590.