МАЗЮ́КАТИ, аю, аєш, недок., перех. і без додатка, зневажл. Те саме, що ма́зати 3. З якими гордощами мазюкав я на взір "цьоциних" такі "ружі", що аж сама "цьоця" бралася за голову (Фр., IV, 1950, 212).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 596.